Робота вчителя – це безмежне поле, на якому потрібно завзято та наполегливо працювати. Щодня пошук, щодня несподіванки, то прикрі, то кумедні, щодня – відкриття, які неможливі без натхнення.
Інколи думаєш – досить… Але є в нашій роботі щасливі й радісні моменти заради яких хочеться працювати
Професія вчителя – одна з найбільш творчих і складних професій,яка поєднує науку та мистецтво. Ця професія споріднена з працею письменника, режисера і постановника, актора, педагога, психолога та науковця..
Особисті якості, якими я володію, це доброзичливість, терпіння, оптимізм. Відомо, що для учнів особисті якості вчителя більш важливі, ніж професійні. Тобто, якщо вчителя високо оцінили як особистість, вони будуть любити і його предмет, тому я намагаюсь підтримувати дружні відносини з учнями, тепле людське спілкування. Я люблю дітей, всяких: гучних і тихих, слухняних і примхливих. На тій простій підставі, що вони - діти. Адже вчитель не повинен бути несправедливим, недобрим, жорстокою людиною, тому що найбільше дитину ранить несправедливість. Хороший вчитель має бути зразком вихованості і культури поведінки; грубість крики, образи в школі недопустимі.
Я з дитинства мріяла про професію вчителя, бо серцем відчула, що моє покликання – учити, виховувати, плекати в душі добро й людяність. Користуючись сучасними технологіями, надаю можливість кожній дитині розвинути власний інтелект, активізувати процес пізнання, виявляти творчий потенціал. Використовуючи в роботі елементи системи розвивального і креативного навчання, прагну не роботи поділу між дітьми на сильних і слабих, а вчу їх цінувати свої результати. У своїй педагогічній діяльності намагаюсь створити атмосферу «свободи навчання», яка характеризується тим, що учні не бояться помилитися, вільно обговорюють проблеми, взаємодіють у навчанні один з одним, бачать в учителі джерело знань, досвіду. Намагаюсь розвивати історичне мислення учнів, забезпечую усвідомлення школярами своєї приналежності до української нації, свого призначення як людини і громадянина України. В ході навчального процесу я ознайомлюю учнів з яскравими сторінками історії та її найвизначнішими діячами, я стараюсь не лише передати учням знання, але й навчити здобувати їх, самостійно аналізувати й оцінювати окремі факти, працювати з текстом підручника, користуватись історичною картою.
Моя мета – підтримати в учнів жагу до знань, розвинути і зберегти, вселити віру в себе, в свої сили. У навчанні не повинно бути нещасних дітей — дітей, душу яких пригнічує думка, що вони ні на що не здатні..
Погоджуюсь із думкою, що вчитель завжди учень, бо щодня щось нове відкриваєш для себе. Змінюється світ, змінюються підходи до викладання, та незмінним залишається головне призначення вчителя – навчити людину бути Людиною. Це як збудувати храм, що завжди не просто.
Найголовніше не зійти з обраної дороги, якою пробираєшся зі своїми учнями крізь темряву. І він обов’язково настане – сонячний, радісний, яскравий Світанок.
Сім’я, діти - дочки, родина, відповідальність, чуйність, порядність – загальнолюдські цінності, на яких будую своє життя.
Така дісталась нам робота.
Є в ній і радість, та є й турбота,
є вічний пошук, безсонні ночі,
та гріють душу дитячі очі.
Інколи думаєш – досить… Але є в нашій роботі щасливі й радісні моменти заради яких хочеться працювати
Професія вчителя – одна з найбільш творчих і складних професій,яка поєднує науку та мистецтво. Ця професія споріднена з працею письменника, режисера і постановника, актора, педагога, психолога та науковця..
Особисті якості, якими я володію, це доброзичливість, терпіння, оптимізм. Відомо, що для учнів особисті якості вчителя більш важливі, ніж професійні. Тобто, якщо вчителя високо оцінили як особистість, вони будуть любити і його предмет, тому я намагаюсь підтримувати дружні відносини з учнями, тепле людське спілкування. Я люблю дітей, всяких: гучних і тихих, слухняних і примхливих. На тій простій підставі, що вони - діти. Адже вчитель не повинен бути несправедливим, недобрим, жорстокою людиною, тому що найбільше дитину ранить несправедливість. Хороший вчитель має бути зразком вихованості і культури поведінки; грубість крики, образи в школі недопустимі.
Я з дитинства мріяла про професію вчителя, бо серцем відчула, що моє покликання – учити, виховувати, плекати в душі добро й людяність. Користуючись сучасними технологіями, надаю можливість кожній дитині розвинути власний інтелект, активізувати процес пізнання, виявляти творчий потенціал. Використовуючи в роботі елементи системи розвивального і креативного навчання, прагну не роботи поділу між дітьми на сильних і слабих, а вчу їх цінувати свої результати. У своїй педагогічній діяльності намагаюсь створити атмосферу «свободи навчання», яка характеризується тим, що учні не бояться помилитися, вільно обговорюють проблеми, взаємодіють у навчанні один з одним, бачать в учителі джерело знань, досвіду. Намагаюсь розвивати історичне мислення учнів, забезпечую усвідомлення школярами своєї приналежності до української нації, свого призначення як людини і громадянина України. В ході навчального процесу я ознайомлюю учнів з яскравими сторінками історії та її найвизначнішими діячами, я стараюсь не лише передати учням знання, але й навчити здобувати їх, самостійно аналізувати й оцінювати окремі факти, працювати з текстом підручника, користуватись історичною картою.
Моя мета – підтримати в учнів жагу до знань, розвинути і зберегти, вселити віру в себе, в свої сили. У навчанні не повинно бути нещасних дітей — дітей, душу яких пригнічує думка, що вони ні на що не здатні..
Погоджуюсь із думкою, що вчитель завжди учень, бо щодня щось нове відкриваєш для себе. Змінюється світ, змінюються підходи до викладання, та незмінним залишається головне призначення вчителя – навчити людину бути Людиною. Це як збудувати храм, що завжди не просто.
Найголовніше не зійти з обраної дороги, якою пробираєшся зі своїми учнями крізь темряву. І він обов’язково настане – сонячний, радісний, яскравий Світанок.
Сім’я, діти - дочки, родина, відповідальність, чуйність, порядність – загальнолюдські цінності, на яких будую своє життя.
Така дісталась нам робота.
Є в ній і радість, та є й турбота,
є вічний пошук, безсонні ночі,
та гріють душу дитячі очі.
